Ізраїль, Британія, США: політика на зближення?
- 7 years ago
Відносини між Великою Британією та Ізраїлем, що виглядають доволі заплутаними останнім часом, прокоментував ізраїльський прем‘єр-міністр.
Перед вильотом до Лондона з офіційним візитом його заява була дуже чіткою. Біньямін Нетаньяху хоче скористатися сприятливим вітром змін:
“Нові можливості виникають з приходом нової адміністрації у Вашингтоні та нового уряду у Британії. Тож я говоритиму з обома, з метою зміцнення тристоронніх відносин та з кожним з них”.
Як відомо, ізраїльські поліція розпочала евакуацію жителів з нелегального поселенського форпосту Амона, розташованого на Західному березі річки Йордан. Евакуація проводиться згідно з вердиктом вищого суду Ізраїлю. Проте ізраїльський парламент вже готує на майбутнє закон про легалізацію поселень, зведених на приватній палестинській землі.
Тому Нетаньяху наразі прагне переконати Британію прийняти гнучку позицію щодо своїх поселень, що влаштовує і США.
В грудні торік Лондон підтримав резолюцію ООН, що засуджує зведення незаконних поселень, розлютивши Нетаньяху та Трампа.
Проте і тут новообраний американський президент, як відомо, пообіцяв кардинальні зміни:
“Що стосується ООН, все буде інакше, після 20 січня”.
Ізраїль вважав, що отримає повну підтримку з боку нової адміністрації Сполучених Штатів щодо своєї політики розширення поселень, проте там згодом уточнили, що поселення не є бажані, хоч і не є перешкодою миру.
А от Тереза Мей, у пошуках нових союзників на міжнародній арені, навіть розкритикувала політику колишнього держсекретаря США Джона Керрі щодо Ізраїлю.
Це безумовно хороший знак для ізраїльського уряду. США завжди виступали союзником Ізраїлю, на відміну від Європи. Тож нині в Нетаньяху є гарний шанс на зближення ще й з Британією, особливо після “Брекзиту”.
Принаймні так вбачає багато хто в Європі. Наприклад, Британія відмовилася підписувати ком‘юніке за підсумками Паризької конференції з мирного врегулювання на Близькому сході, в січні цьогоріч. Її делегати закликали до створення незалежної палестинської держави та повернення до кордонів 1967 року. Самі представники Ізраїлю і Палестинської адміністрації у роботі форуму участі не брали, чим і аргументувала своє рішення Британія.
Перед вильотом до Лондона з офіційним візитом його заява була дуже чіткою. Біньямін Нетаньяху хоче скористатися сприятливим вітром змін:
“Нові можливості виникають з приходом нової адміністрації у Вашингтоні та нового уряду у Британії. Тож я говоритиму з обома, з метою зміцнення тристоронніх відносин та з кожним з них”.
Як відомо, ізраїльські поліція розпочала евакуацію жителів з нелегального поселенського форпосту Амона, розташованого на Західному березі річки Йордан. Евакуація проводиться згідно з вердиктом вищого суду Ізраїлю. Проте ізраїльський парламент вже готує на майбутнє закон про легалізацію поселень, зведених на приватній палестинській землі.
Тому Нетаньяху наразі прагне переконати Британію прийняти гнучку позицію щодо своїх поселень, що влаштовує і США.
В грудні торік Лондон підтримав резолюцію ООН, що засуджує зведення незаконних поселень, розлютивши Нетаньяху та Трампа.
Проте і тут новообраний американський президент, як відомо, пообіцяв кардинальні зміни:
“Що стосується ООН, все буде інакше, після 20 січня”.
Ізраїль вважав, що отримає повну підтримку з боку нової адміністрації Сполучених Штатів щодо своєї політики розширення поселень, проте там згодом уточнили, що поселення не є бажані, хоч і не є перешкодою миру.
А от Тереза Мей, у пошуках нових союзників на міжнародній арені, навіть розкритикувала політику колишнього держсекретаря США Джона Керрі щодо Ізраїлю.
Це безумовно хороший знак для ізраїльського уряду. США завжди виступали союзником Ізраїлю, на відміну від Європи. Тож нині в Нетаньяху є гарний шанс на зближення ще й з Британією, особливо після “Брекзиту”.
Принаймні так вбачає багато хто в Європі. Наприклад, Британія відмовилася підписувати ком‘юніке за підсумками Паризької конференції з мирного врегулювання на Близькому сході, в січні цьогоріч. Її делегати закликали до створення незалежної палестинської держави та повернення до кордонів 1967 року. Самі представники Ізраїлю і Палестинської адміністрації у роботі форуму участі не брали, чим і аргументувала своє рішення Британія.