Національне антикорупційне бюро Румунії стало епіцентром боротьби з хабарництвом, що позбавило країну десятків мільярдів євро, починаючи з 1990-х років.

На чолі з прокурором Лаурою Кодруца Ковеші, з травня 2013 року, вдалося засудити вже 1171 людину, в тому числі політиків, місцевих та вищих посадових осіб. Їх звинуватили, головно, у зловживанні владою, що спричинило до втрати державою мільярдів євро.

Проте на заваді цій реформі став новий урядовий указ про декриміналізацію незначних корупційних злочинів.

Цей указ зменшив штрафи за зловживання владою, скоротив обмеження волі з 7 до 3 років, і ввів мінімальний поріг – 44 тисячі євро збитку – для відкриття кримінального провадження.

І нарешті, інформація про факти корупції приймається до уваги лише протягом півроку з моменту вчинення злочинів.

Все це, переконані в Національному бюро боротьби з корупцією, покладе край більшості справ. Тим паче, що новий указ скасовує пом‘якшення покарання для інформаторів, причетних до фактів корупції.

Пояснює головний прокурор управління боротьби з організованою злочинністю і тероризмом Румунії:

“Якщо підозрюваний нічого не виграє, заявляючи про факти корупції, у нього пропадає зацікавленість в цьому. І тоді подібні дії назавжди залишаться прихованими від державного ока”.

Постанова уряду амністує 2700 чиновників, винних у корупції, збиток від якої незначний.

Розповідає голова парламентського комітету юстиції Румунії:

“У нас – переповнені в‘язниці. Цю проблему можна вирішити, збільшивши кількість тюремних місць, або зменшивши кількість в‘язнів. Найшвидший шлях вирішити проблему – оголосити амністію. Нас розкритикував Європейський суд з прав людини, на прикладі інших країн, тож ми наслідували їх. І тепер нас критикують за те, що від нас вимагали зробити”.

Згідно з доповіддю Transparency International, опублікованою в кінці січня, Румунія має один з найгірших рейтингів серед країн ЄС щодо сприйняття корупції громадянами в своєму повсякденному житті.