Центру Помпіду - 40 років!
- 7 years ago
Центр Помпіду у Парижі святкує свій 40-річний ювілей. Ця будівля стала вже візитівкою Парижа разом із Ейфелевою вежею та Лувром. Національний центр мистецтва і культури імені Жоржа Помпіду вперше відкрив свої двері 31 січня 1977 року.
Joyeux anniversaire au CentrePompidou #CentrePompidou40 ! Dans ce cadre, à partir du 20 mai une grande expo Fernand Léger PompidouMetz pic.twitter.com/FENr2C6kKg— Centre Pompidou-Metz (@PompidouMetz) 31 January 2017
Дизайн будівлі, розроблений Ренцо Піано і Річардом Роджерсом викликав бурю дискусій щодо такого надсучасного проекту в історичному центрі французької столиці.
Архітектор Бернар Платтнер розповідає про концепцію дизайну Центру Помпіду: “Одна з фундаментальних засад того часу, яка була спільною для Ренцо і Річарда – це зробити будівлю ніби як догори дриґом, щоб викликати зацікавленість у перехожих, у людей, які не дуже люблять походи до музею”.
Але після довгих років насмішок над дизайном будівлі, а також заяв про те, що тепер це місце більше схоже на будівельний майданчик, а не музей, Париж прийняв Центр Поміду і тепер мешканці міста навіть кажуть, що він прекрасно вписується у навколишню забудову.
“Центр Помпіду є втіленням повної невідповідності цієї будівлі і архітектури Парижа. З першого погляду може здатися, що посеред міста, в історичній і найстарішій дільниці, приземлився космічний корабель. Ми ніколи не бачили нічого подібного... Однак це був не лише архітектурний, а і мистецький вибух. У Франції ми звикли до моделі роботи старих музеїв, в яких є сховища, вхідні двері і сходи, які ведуть до кімнат з витворами мистецтва, де панує тиша. Тут же ми побачили щось кардинально інше, тут все відкрито, у відвідувача враження, що він відразу з міста заходить сюди, створено ніби місто в місті”, – твердить Серж Ласвінь, президент Центру Помпіду .
І це “місто культури” безперервно приваблює нових відвідувачів. Ретроспективи Сальвадора Далі подивилася вже рекордна кількість людей, близько мільйона осіб. Ці виставки стали найбільшими за відвідуваністю за всю історію Центру Помпіду.
Якість робіт, виставлених в музеї, завжди приваблює тисячі людей.
“Я думаю, що це дуже символічний факт – у Парижі, де немає багато прикладів сучасної архітектури, де переважно містяться класичні будівлі ХІХ століття, ми знайшли у собі сміливість побудувати музей, який разюче відрізняється від інших”, – каже 22-річний парижанин.
“Мені подобається, він дуже інтерактивний. Ви розумієте, що бачите архітектуру, яку рідко де можна зустріти. Ви бачите людей, які пересуваються по музею, чудові краєвиди згори”, – розповідають туристи з Лондона.
Більше 3 мільйонів людей відвідали Центр Помпіду у 2016 році. Лише одна з останніх експозицій, присвячена творчості Рене Магрітт, привабила більше 600 тисяч людей.
Joyeux anniversaire au CentrePompidou #CentrePompidou40 ! Dans ce cadre, à partir du 20 mai une grande expo Fernand Léger PompidouMetz pic.twitter.com/FENr2C6kKg— Centre Pompidou-Metz (@PompidouMetz) 31 January 2017
Дизайн будівлі, розроблений Ренцо Піано і Річардом Роджерсом викликав бурю дискусій щодо такого надсучасного проекту в історичному центрі французької столиці.
Архітектор Бернар Платтнер розповідає про концепцію дизайну Центру Помпіду: “Одна з фундаментальних засад того часу, яка була спільною для Ренцо і Річарда – це зробити будівлю ніби як догори дриґом, щоб викликати зацікавленість у перехожих, у людей, які не дуже люблять походи до музею”.
Але після довгих років насмішок над дизайном будівлі, а також заяв про те, що тепер це місце більше схоже на будівельний майданчик, а не музей, Париж прийняв Центр Поміду і тепер мешканці міста навіть кажуть, що він прекрасно вписується у навколишню забудову.
“Центр Помпіду є втіленням повної невідповідності цієї будівлі і архітектури Парижа. З першого погляду може здатися, що посеред міста, в історичній і найстарішій дільниці, приземлився космічний корабель. Ми ніколи не бачили нічого подібного... Однак це був не лише архітектурний, а і мистецький вибух. У Франції ми звикли до моделі роботи старих музеїв, в яких є сховища, вхідні двері і сходи, які ведуть до кімнат з витворами мистецтва, де панує тиша. Тут же ми побачили щось кардинально інше, тут все відкрито, у відвідувача враження, що він відразу з міста заходить сюди, створено ніби місто в місті”, – твердить Серж Ласвінь, президент Центру Помпіду .
І це “місто культури” безперервно приваблює нових відвідувачів. Ретроспективи Сальвадора Далі подивилася вже рекордна кількість людей, близько мільйона осіб. Ці виставки стали найбільшими за відвідуваністю за всю історію Центру Помпіду.
Якість робіт, виставлених в музеї, завжди приваблює тисячі людей.
“Я думаю, що це дуже символічний факт – у Парижі, де немає багато прикладів сучасної архітектури, де переважно містяться класичні будівлі ХІХ століття, ми знайшли у собі сміливість побудувати музей, який разюче відрізняється від інших”, – каже 22-річний парижанин.
“Мені подобається, він дуже інтерактивний. Ви розумієте, що бачите архітектуру, яку рідко де можна зустріти. Ви бачите людей, які пересуваються по музею, чудові краєвиди згори”, – розповідають туристи з Лондона.
Більше 3 мільйонів людей відвідали Центр Помпіду у 2016 році. Лише одна з останніх експозицій, присвячена творчості Рене Магрітт, привабила більше 600 тисяч людей.