Яхтсмени влаштували перегони в останні сонячні дні у Сен-Тропе
- 8 years ago
Незважаючи на те, що на календарі вже осінь, у Сен-Тропе – досі літо. Одне з найвідоміших міст Французької Рів‘єри не припиняє приваблювати туристів, особливо зараз, коли спека поступилася прохолоді і “оксамитовому сезону”. У перший вік-енд жовтня туристи змогли поєднати приємний відпочинок з вітрильним спортом. У змаганнях брали участь і старі кораблі, яким близько сотні років, і сучасні модернові яхти.
“У цих перегонах нема грошового призу. Ми просто всі зібралися на човнах і отримуємо від цього неймовірне задоволення”, – розповідає Андре Бофіс, президент асоціації водних видів спорту Сен-Тропе.
300 суден, 4000 учасників — масштаби вражають. Особливої родзинки змаганням додає відсутність реклами — на вітрилах немає логотипів спонсорів, від цього перегони ще більше схожі на дружню зустріч любителів вітрильного спорту.
“Гроші — не головне. Ми спеціально так зробили, бо хочемо, щоб всі, навіть молоді аматори, могли приєднатися до нашого свята”, – переконує Андре Бофіс.
Звісно, гроші – не головне, однак не кожен може собі дозволити таке задоволення. У змаганнях бере участь 16 яхт компанії “Wally”, яка вважається однією з найдорожчих у світі. Наприклад, човень, довжиною 50 метрів, коштує 30 мільойнів євро.
“Ці яхти комфортабельні і дуже швидкі. У змаганнях брала участь 30-метрова яхта. На ній має працювати від 16 до 18 людей і ще близько десяти, щоб додати їй ваги”, – каже Лука Бассані, президент і засновник компанії “Wally”.
Ще одна цікавинка цього змагання – у перегонах беруть участь старовинні човни, такі як Moonbeam, побудований у 1914 році.
Його капітан Мікаель Креач каже, що на змаганнях хоче передати дух старовини: “Ми пливемо як у давні часи, не використовуємо сучасні прилади. Наш човен пливе лише завдяки людській силі”.
У змаганнях бере участь 11-метрова яхта “Алібі 2” відома як “жіночий човен”. Його екіпаж складається лише з представниць прекрасної статі. Каролін Петі запросила своїх приятельок, щоб сформувати команду. У житті вони шефи і топ-менеджери, тут – просто ті, хто любить ходити під вітрилами.
“Ми хочемо показати, що головне – триматися разом і піклуватися один про одного і бути рівними. В нашій команді немає головного, ми – колектив і кожна з нас намагається зробити все якнайкраще на своєму новому і незвичному місці”, – розповідає Каролін Петі.
“Часом чоловіки, з якими я займаюся вітрильним спортом, починають повчати, робити з себе мачо і обов‘язково хочуть показати, що вони розумніші, і все знають краще за мене”, – ділиться досвідом одна з учасниць змагань.
На “Алібі 2” немає суперництва. Яхтсменка Каролін запрошує своїх друзів приєднатися до перегонів і з радістю ділиться своїм досвідом з аматорами.
“Кожного дня я дізнаюся багато чого нового про вітрильний спорт, але, якщо для мене це задоволення, то для інших я мабуть – тягар. Дівчата постійно мною займаються, пояснюють все, витрачають на мене купу часу, на зважаючи на те, що ми ж беремо участь у перегонах”, – каже аматорка Марі Жубер.
Кореспон
“У цих перегонах нема грошового призу. Ми просто всі зібралися на човнах і отримуємо від цього неймовірне задоволення”, – розповідає Андре Бофіс, президент асоціації водних видів спорту Сен-Тропе.
300 суден, 4000 учасників — масштаби вражають. Особливої родзинки змаганням додає відсутність реклами — на вітрилах немає логотипів спонсорів, від цього перегони ще більше схожі на дружню зустріч любителів вітрильного спорту.
“Гроші — не головне. Ми спеціально так зробили, бо хочемо, щоб всі, навіть молоді аматори, могли приєднатися до нашого свята”, – переконує Андре Бофіс.
Звісно, гроші – не головне, однак не кожен може собі дозволити таке задоволення. У змаганнях бере участь 16 яхт компанії “Wally”, яка вважається однією з найдорожчих у світі. Наприклад, човень, довжиною 50 метрів, коштує 30 мільойнів євро.
“Ці яхти комфортабельні і дуже швидкі. У змаганнях брала участь 30-метрова яхта. На ній має працювати від 16 до 18 людей і ще близько десяти, щоб додати їй ваги”, – каже Лука Бассані, президент і засновник компанії “Wally”.
Ще одна цікавинка цього змагання – у перегонах беруть участь старовинні човни, такі як Moonbeam, побудований у 1914 році.
Його капітан Мікаель Креач каже, що на змаганнях хоче передати дух старовини: “Ми пливемо як у давні часи, не використовуємо сучасні прилади. Наш човен пливе лише завдяки людській силі”.
У змаганнях бере участь 11-метрова яхта “Алібі 2” відома як “жіночий човен”. Його екіпаж складається лише з представниць прекрасної статі. Каролін Петі запросила своїх приятельок, щоб сформувати команду. У житті вони шефи і топ-менеджери, тут – просто ті, хто любить ходити під вітрилами.
“Ми хочемо показати, що головне – триматися разом і піклуватися один про одного і бути рівними. В нашій команді немає головного, ми – колектив і кожна з нас намагається зробити все якнайкраще на своєму новому і незвичному місці”, – розповідає Каролін Петі.
“Часом чоловіки, з якими я займаюся вітрильним спортом, починають повчати, робити з себе мачо і обов‘язково хочуть показати, що вони розумніші, і все знають краще за мене”, – ділиться досвідом одна з учасниць змагань.
На “Алібі 2” немає суперництва. Яхтсменка Каролін запрошує своїх друзів приєднатися до перегонів і з радістю ділиться своїм досвідом з аматорами.
“Кожного дня я дізнаюся багато чого нового про вітрильний спорт, але, якщо для мене це задоволення, то для інших я мабуть – тягар. Дівчата постійно мною займаються, пояснюють все, витрачають на мене купу часу, на зважаючи на те, що ми ж беремо участь у перегонах”, – каже аматорка Марі Жубер.
Кореспон