Секс-рабині в Європі: що ЄС робить для боротьби з торгівлею людьми?
- 9 years ago
Вартість дешевого вживаного автомобіля чи смартфона: саме стільки коштує, за словами колишнього торговця людьми, секс-рабиня у Європі. За останніми даними, більше 30 тисяч осіб продали в сексуальне рабство за 2010-2012 роки.
Фахівці вказують передусім на потік секс-рабинь з країн Східної Європи. Ці держави — бідні, оскільки лише два десятиліття тому вийшли з комуністичної епохи, і там існує корупція, а ці два чинники дозволяють налагодити мережу продажу секс-рабинь.
Одне з головних джерел торгівлі людьми в ЄС — Румунія. Чоловік, який колись продавав секс-рабинь, розповів в інтерв‘ю Євроньюз, що трафікери шукають у селах малоосвічених молодих дівчат, які прагнуть кращого життя.
Заманити їх просто, запевняє він, — торговець людьми приїжджає в гарному одязі, на дорогому автомобілі, обіцяє кохання та забирає дівчину з собою до столиці, водить у нічні клуби, а вже згодом змушує працювати повією...
Торговці секс-рабинями віддають перевагу дівчатам, яких трохи більше 20. Інколи їх шантажують знятим відео. Їм вдається переконати дівчат, що вони отримали більше свободи, аніж вдома, бо заробляють порівняно багато грошей. Переконують, що секс-послуги, які вони надають, їх навіть не втомлюють.
Вартість однієї секс-рабині, за словами нашого румунського співрозмовника, — від 800 до 2000 євро, залежно від дівчини. Переманити повію з Румунії до Німеччини чи Італію далі просто — їй кажуть, що за ті ж послуги у названих країнах вона отримуватиме у 3-5 разів більше.
В Інтерполі вказують на те, що дуже важко визначити прикмети особи, яку продають у рабство, а тому складно виявити трафікерів. Адже дівчина може мати бажання йти на це, або ж вона може не знати, що робить, оскільки її ошукали, а можливо її змушують до такої діяльності. Але часто вони просто мають вигляд людей, що потрапили в пастку, яких хтось контролює, кажуть правоохоронці.
У Брюсселі переконують, що на рівні ЄС уже є необхідні закони, аби протидіяти торгівлі людей, однак тепер потрібно, аби всі держави-члени ввели норми європейського права у свої національні законодавства. Та найважливіше — на практиці реалізовувати ці закони.
У профільному відомстві ЄС твердять, що проблема також в тому, що торгівля людьми ґрунтується на нелегальних прибутках та в попиті, який потрібно зменшити. А для цього вже потрібно з‘ясовувати, хто є клієнтами секс-невільниць.
Фахівці вказують передусім на потік секс-рабинь з країн Східної Європи. Ці держави — бідні, оскільки лише два десятиліття тому вийшли з комуністичної епохи, і там існує корупція, а ці два чинники дозволяють налагодити мережу продажу секс-рабинь.
Одне з головних джерел торгівлі людьми в ЄС — Румунія. Чоловік, який колись продавав секс-рабинь, розповів в інтерв‘ю Євроньюз, що трафікери шукають у селах малоосвічених молодих дівчат, які прагнуть кращого життя.
Заманити їх просто, запевняє він, — торговець людьми приїжджає в гарному одязі, на дорогому автомобілі, обіцяє кохання та забирає дівчину з собою до столиці, водить у нічні клуби, а вже згодом змушує працювати повією...
Торговці секс-рабинями віддають перевагу дівчатам, яких трохи більше 20. Інколи їх шантажують знятим відео. Їм вдається переконати дівчат, що вони отримали більше свободи, аніж вдома, бо заробляють порівняно багато грошей. Переконують, що секс-послуги, які вони надають, їх навіть не втомлюють.
Вартість однієї секс-рабині, за словами нашого румунського співрозмовника, — від 800 до 2000 євро, залежно від дівчини. Переманити повію з Румунії до Німеччини чи Італію далі просто — їй кажуть, що за ті ж послуги у названих країнах вона отримуватиме у 3-5 разів більше.
В Інтерполі вказують на те, що дуже важко визначити прикмети особи, яку продають у рабство, а тому складно виявити трафікерів. Адже дівчина може мати бажання йти на це, або ж вона може не знати, що робить, оскільки її ошукали, а можливо її змушують до такої діяльності. Але часто вони просто мають вигляд людей, що потрапили в пастку, яких хтось контролює, кажуть правоохоронці.
У Брюсселі переконують, що на рівні ЄС уже є необхідні закони, аби протидіяти торгівлі людей, однак тепер потрібно, аби всі держави-члени ввели норми європейського права у свої національні законодавства. Та найважливіше — на практиці реалізовувати ці закони.
У профільному відомстві ЄС твердять, що проблема також в тому, що торгівля людьми ґрунтується на нелегальних прибутках та в попиті, який потрібно зменшити. А для цього вже потрібно з‘ясовувати, хто є клієнтами секс-невільниць.